«Формальний діалог, який міг би тривати 5 хвилин, перетворюється на кількагодинну «криваву» баталію. І ґречну каву з грушево-яблучним пирогом персонажі починають запивати міцним віскі. Виявляється, що не все так тихо-мирно у їхніх сім’ях…
Режисерським посланням у «Різні» став заклик не витрачати час на пусті балачки, не перетворювати свої душі й домівки на вигрібні ями, а заповнювати їх любов’ю, добротою, повагою. Задум постановника яскраво підкреслено в художньому рішенні вистави (сценограф – Володимир Карашевський). Громіздкі чорні сміттєві пакети стали не просто частиною інтер’єру, а звичною й невід’ємною частиною життя героїв.»
Зуб за зуб, або Кривава "Різня"
Як часто ви замислюєтеся над тим, що у вас лежить на робочому столі, картах пам’яті, полицях, у планшетах, ноутбуках, шухлядках, шафах, коморах, кімнатах, на горищі, дачі, роботі, вдома?.. Скільки там зберігається мотлоху? Мабуть, тонни й терабайти! Однак не меншим сміттєзвалищем часто бувають людська голова і серце. Адже дехто роками накопичує негативні спогади, образи й непорозуміння.
Ексцентрична комедія «Різня» Молодого театру саме про «завал» у житті двох подружніх пар. Зустріч-знайомство зумовила сутичка між їхніми 11-річними синами (один вибив палицею два зуби іншому). Батьки зійшлися, аби порозумітися й мирним шляхом залагодити дитячу бійку. Але не так сталося, як гадалося: четвірка почала сваритися й виливати на всіх свій «внутрішній» бруд.
Формальний діалог, який міг би тривати 5 хвилин, перетворюється на кількагодинну «криваву» баталію. І ґречну каву з грушево-яблучним пирогом персонажі починають запивати міцним віскі. Виявляється, що не все так тихо-мирно у їхніх сім’ях… У відчаї вони вигукують: «Чоловіки – герої на війні, а дезертири вдома»; «Діти ведуть нас до нещастя»; «Шлюб і батьківство – найжахливіше випробування, надіслане Господом».
Зрештою поєдинок переходить на спільне сп’яніння й нудоту. Батьки пустилися «берегів» самоконтролю. Рятівним колом стає телефонний дзвінок дитини, яка повертає батькам обличчя людяності й любові. А реакція публіки змінюється зі сміху на сльози.
Ролі батьків гротескно грають Римма Зюбіна (Вероніка), Анатолій Сомик (Мішель), Ірма Вітовська (Аннета Рей) та Олександр Ромашко (Ален Рей). Режисером постановки є Влада Бєлозоренко, вистави якої йдуть у Херсоні, Миколаєві, Кам’янському та Києві. Зокрема, в Молодому театрі мисткиня поставила спектакль «Це все вона» за п’єсою Андрія Іванова (ролі виконують Римма Зюбіна і Олег Коркушко). У цій постановці Влада Бєлозоренко порушує теперішні проблеми батьків і дітей, а в «Різні» продовжує тему сімейного виховання, цінностей, відносин. З огляду на фінал вистави, режисер вважає, що саме діти (їхня любов) не дають потонути батькам в океані нагромаджених роками конфліктів і непорозумінь.
Режисерським посланням у «Різні» став заклик не витрачати час на пусті балачки, не перетворювати свої душі й домівки на вигрібні ями, а заповнювати їх любов’ю, добротою, повагою. Задум постановника яскраво підкреслено в художньому рішенні вистави (сценограф – Володимир Карашевський). Громіздкі чорні сміттєві пакети стали не просто частиною інтер’єру, а звичною й невід’ємною частиною життя героїв. Те що їхнє життя втратило барви, засвідчує й чорний одяг (художник костюмів – Юлія Заулична). Яскравою плямою (символом живого, природного) є лише червоні троянди у вазі.
Вистава «Різня» поставлена за п’єсою «Божество різанини» популярної французької актриси й драматурга Ясміни Реза (переклад здійснив Іван Рябчій). Твір був названий «найкращою комедією сезону 2008 року» і здобув премію Лоуренса Олів’є. 2011 року його екранізував Роман Поланскі. Театральні постановки здійснені на сценах США, Канади, Німеччини, Японії, Бельгії, Іспанії, Лівану та Росії.