ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:
Жорж Дюруа - Коркушко Олег Олегович
Мадлен Форестьє - Бжезінська Іванна Романівна, Сизоненко Олександра
Шарль Форестьє - Нежурко Олексій Васильович, Мартинішин Артем Дмитрович
Клотільда де Марель - Мішина Ксенія
Віржині Вальтер - Авдєєнко Вікторія Вадимівна
Сюзанна Вальтер - Тегіпко Надія Олександрівна
Вальтер - Кучеренко Сергій Миколайович
Норбер де Варен - Шептекіта Валерій Іванович
Пан Ларош-Матьє - Чорненький Ярослав Степанович
Рашель - Якушева Дар'я
Гібер де Лорм - Потапенко Юрій Михайлович
Парижани - Землянухін Андрій, Куценок Вадим, Колеснікова Ніна, Лежава Давид, Макухова Анастасія, Пономаренко Сергій Сергійович, Пустова Марія В’ячеславівна, Табачук Вікторія
Слово «кохаю» має величезну владу. Воно підкорює серця, обеззброює і присипляє логіку. Особливо якщо його промовляти у найбільш безнадійних ситуаціях. Наприклад, на вушко одруженій і чесній жінці.
Головне говорити з найбільшим пафосом і якоюсь щемливою хворобливістю в голосі, аби вона аж почувалася винною, що довела Вас до такого стану. Нехай Ваш трагічний образ, наче химера, скрізь переслідує її.
І як тільки прошепоче: "милий друже" – Ви перемогли. Тепер ця жінка, заради ефемерного кохання, зробить для Вас усе: допоможе збудувати кар'єру, познайомить із потрібними людьми. А Ви продовжуйте промовляти ніжності, аби це марево здавалося реальнішим від дійсності. Бо говорити кохаю - необов’язково кохати.
Але чи зробить такий шлях нагору Вас щасливим? Відповідь у фантасмагорії «Милий друг» за всесвітньо відомим романом французького письменника Гі де Мопассана в інсценізації Юрія Лізенгевича.