Директор-художній керівник Молодого театру.
Станіслав Мойсеєв — український і європейській театральний режисер, народний артист України, послідовний реформатор українського театру. У творчому доробку має понад 60 вистав, поставлених в Україні і за кордоном. Його стиль — це синтез інтелектуальної глибини, соціальної чутливості й сучасної сценічної мови.
Упродовж понад тридцяти років він формує обличчя українського театру, зокрема, через свою діяльність у Київському Молодому театрі, який очолював у період з 1996 до 2012 року. Його постановки «Гамлет», «Гедда Габлер», «Марія Стюарт», «Дон Жуан», «Дядя Ваня», «Четверта сестра» стали етапними як для театру, так і для української сцени загалом. У них відчутна його режисерська стратегія: говорити з глядачем про моральні та соціальні виклики доби через класичні і модерні тексти, актуалізуючи їхній смисли у сьогоденні. З приходом нового керівника театр реформується, оновлюється репертуар, вистави починають ставити запрошені українські та закордонні режисери. У 2011 році Мойсеєв ініціює створення Міжнародного театрального фестивалю «Дім Химер», налагоджує зв'язки з вітчизняними театрами, та інституціями зарубіжних країн (прикладом творчої колаборацій є спільний україно-німецький проєкт на базі Дюссельдорфського театру — вистава «Нелегал Орфейський», вистава «Любовні листи до Сталіна» Хуана Майорга (Іспанія), «Хоровод любові» Артура Шніцлера(Австрія)), спільна постановка з Національним театром ім. Івана Франка — «Лев і Левиця», 2007 року. Його роботи неодноразово відзначалися престижними нагородами: спектакль «Гедда Габлер» отримав нагороду «Київська пектораль» у кількох номінаціях, «Марія Стюарт» була відзначена за найкращу режисуру, «Дон Жуан» – премія «Київська пектораль» у трьох номінаціях, «Четверта сестра» забрала одразу пять нагород «Київської пекторалі», «Дядя Ваня» – гран-прі фестивалю «Ельблонгська театральна весна» (Польща).
У 2012–2017 роках Станіслав Мойсеєв обіймає посаду художнього керівника Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. За цей період він модернізує одну з найконсервативніших сцен країни, розширюючи її репертуарну палітру сучасною європейською драматургією та новими інтерпретаціями класики. Ключові вистави — «Квітка Будяк», «Така її доля». Його керівництво відзначалося прагненням зробити франківську сцену простором художнього пошуку, а не лише збереження традиції.
Також Мойсеєв реалізує низку міжнародних проєктів. У 2018 році у Старому театрі Кракова він ставить виставу «Masara» за п’єсою Маріуса Івашкевічюса — масштабну метафору війни, де головний персонаж уособлює тиранію і страх в сучасному світі. Постановка мала гучний резонанс у польському культурному середовищі.
У 2022 році, вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Мойсеєв у Литві створює українську трупу Nezazemleni разом з якою поставив документальну виставу «Kare Spirale» («Спіраль війни»), засновану на свідченнях українських біженців, військових, студентів. Режисер досліджує теми війни, пам’яті та ідентичності. Вистава подорожувала литовськими містами.
Театр Станіслава Мойсеєва — це простір живого діалогу з епохою, де критичне осмислення дійсності поєднується з пошуком виразної сценічної мови.
Його постановки звертаються до глядача з інтелектуальною та емоційною напругою, а режисерський почерк вирізняється експресивністю, точністю та вмінням перетворювати драматургічний матеріал на гостру розмову про наше сьогодення.
З травня 2025 року Станіслав Мойсеєв очолив Київський Молодий театр.